Руслан ЗАБРАНСЬКИЙ: «Треба грати у кожному матчі»

– Грали дві команди, в яких є проблеми і які борються за виживання у першій лізі. Мабуть, у ФК «Львова» було більше бажання перемогти і наші гравці середньої лінії та ще й такі досвідчені, як Лисицин та Соляник просто сьогодні грали за «Львів», а не за «Миколаїв».  

Із цим були пов’язані заміни, коли Ви цих гравців одразу так швидко поміняли?

– Пов’язані з тим, що Лисицин вивів на побачення з голкіпером гравця ФК «Львів». Теж саме можна сказати і про його другий пас, коли він помилився  і в результаті нам забили другий гол. Соляник взагалі не потрапив у гру, а просто дивився за футболом, який відбувався на полі. У цих гравців не було помітно бажання грати і перемагати. 

Хто був кращим у складі вашої команди?

– Це – Ігор Семенина, який забив гол, намагався загострювати гру. Щоправда, замало одного гравця. Антон Голенков правий півзахисник теж старався, поки не отримав травму. У нашої команди є проблеми, із командами з нижньої частини турнірної таблиці. Коли команда вище нас у турнірній таблиці, то гравці налаштовуються та стараються, а от проти команд із нижньої частини грають так, що, навіть, не приємно дивитися. 

Якими бачите перспективи вашої команди у тих матчах, які залишилися? Чи є позитив?

– Можливо, хлопці подумали, що ми не вилетимо і вийшли із зони вильоту. Однак, треба грати у кожному матчі. Адже голи забивають і на 90-ій і на 94-ій хвилинах. Треба грати доти, доки суддя не дасть свисток. Нам не вистачає боротьби і немає гри до кінця, до фінального свистка. Нам не вистачає холоднокровності і гравці бояться грати у футбол. Гравці бояться взяти на себе гру. Стараються якомога швидше віддати пас, щоб хтось помилився, лиш би не я. Мені важко такий футбол зрозуміти. 

Чи розцінюєте ФК «Львів», як свого конкурента у боротьбі за збереження прописки в першій лізі?

– Я думаю, що ФК «Львів» займе третє місце знизу і зіграє перехідний матч, в якому здобуде перемогу і залишиться у першій лізі. Це – моя думка.

– Як вам команда «Львова», якщо порівнювати її з тією, яка була в першій частині чемпіонату?

– Є хороші футболісти, що грали на обласному рівні, не кажу, що сильніші ті, чи ті.

Чому Миколаїв, у якому так люблять футбол, не є футбольним містом?

– Я з 1992-го року мешкаю в цьому місті й так воно продовжується – то гірше, то краще. Добре не було ніколи, хоча є підприємства хороші, навіть такі, що є спонсором російських клубів у Прем’єр лізі, наприклад «Крилья Совєтов»… три порти є. А «Миколаїв», за великим рахунком, нікому не потрібен. Ми про свої проблеми не сильно заявляємо. Фінанси є лише для виживання.

– Вас щось звязує зі «Львовом» особисте, окрім друзів, чи є тут родина?

– В основному – в Моршині, а так, маму і брата забрав у Миколаїв. Тут, звісно, є дуже багато родичів, вони сьогодні були, друзів багацько, ну…так вийшло, що в Миколаєві у мене вже є й бізнес, і школа футбольна, де ми побудували штучне футбольне поле, а найголовніше – я люблю море, а воно там поруч. Тому, я так гадаю, перевага за рахунок моря.

Інформаційна служба «Львова»

Світлина – Остапа БОРИСА